Про затвердження Стратегії

розвитку        Коломийської

міської          територіальної

громади    на період до 2027

року в новій редакції

Розглянувши проєкт Стратегії розвитку Коломийської міської територіальної громади на період до 2027 року в новій редакції, розроблений за участю відділів і управлінь міської ради відповідно  до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні",  постанови Кабінету Міністрів України від 05 серпня 2020 року № 695 «Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки», постанови Кабінету Міністрів України від 04 серпня 2023 року № 817 «Деякі питання розроблення Державної стратегії регіонального розвитку України і плану заходів з її реалізації та проведення моніторингу реалізації зазначених Стратегії і плану заходів»,  міська рада 

                                                    

вирішила:

1. Затвердити Стратегію розвитку Коломийської міської територіальної громади на період до 2027 року в новій редакції (далі – Стратегія) (додається).
2. Вважати таким, що втратило чинність рішення міської ради №1511-21/2017 від 25.05.2017 року «Про затвердження Стратегії розвитку міста Коломиї на період до 2027 року».

      3. Керівникам відділів і управлінь міської ради забезпечити виконання заходів Стратегії.

4.  Координацію робіт та узагальнення інформації про виконання Стратегії покласти на головного відповідального виконавця - управління економіки міської ради (Інна ТКАЧУК).

5.  Організацію виконання цього рішення покласти на заступника міського голови Романа ОСТЯКА.

6. Контроль за виконанням рішення доручити постійній комісії з питань бюджету, інвестицій, соціально-економічного розвитку та зовнішньо-економічних відносин (Ігор КОСТЮК).

Міський голова                                                                      Богдан СТАНІСЛАВСЬКИЙ

ЗАТВЕРДЖЕНО

рішення міської ради

від 22.12.2023 р. № 3302-50/2023

Зміст

ЗВЕРНЕННЯ ДО ГРОМАДИ………………………………………………………………………………3

ВСТУП…………………………………………………………………………………………………………4

1. Методологія та процес розробки Стратегії………………………………………………….5
2. Характеристика Коломийської міської територіальної громади………………………7
1. Коротка характеристика Коломийської МТГ……………………………………..….....7
2. Історична довідка……………………………………………………………………………8
3. Коломийська міська рада як орган місцевого самоврядування………………..….10
4. Коротка характеристика Івано-Франківської області…………………………….…..11
5. Економіка громади……………………………………………………………………...... 12
3. Обґрунтування стратегічного вибору……………………………………………………….14
1. Сценарії розвитку Коломийської МТГ………………………………………………….14
2. Стратегічне бачення розвитку Коломийської МТГ…………………………………..16
3. Результати аналізу SWOT/TOWS………………………………………………………16
4. Структура цілей Стратегії розвитку Коломийської МТГ на період до 2027 року….22

4.1. Стратегічний напрям А: Коломийська громада – регіональний економічний та туристичний центр Прикарпаття………………………………………………………………………….22

          Стратегічна ціль А.1. Розвиток громади через залучення інвестицій…………………...25

Стратегічна ціль А.2. Розвиток малого та середнього бізнесу…………………………...26

Стратегічна ціль А.3. Розвиток культурного та туристичного потенціалу громади…...28

Стратегічна ціль А.4. Розвиток військової інфраструктури…….…………………………30

4.2.  Стратегічний напрям Б: Коломийська МТГ – успішна та комфортна громада………...33

               Стратегічна ціль Б.1. Розвиток та модернізація інженерної інфраструктури………….37

Стратегічна ціль Б.2. Підвищення рівня енергоефективності……………………………39

        Стратегічна ціль Б.3. Впровадження екологічних принципів……………………………..40

        Стратегічна ціль Б.4. Розвиток громадського простору…………………………………...41

Стратегічна ціль Б.5. Розвиток соціальної інфраструктури………………………..……..44

5. Узгодження основних положень Стратегії з іншими стратегічними документами регіону……………………………………………………………………………………………….49
6. Впровадження і моніторинг реалізації Стратегії………………………………………….50

Перелік рисунків

Рис. 1. Схема процесу розробки Стратегії……………………………………………………………...5

Рис. 2. Схема побудови Стратегії………………………………………………………………………...5

Рис. 3. Коломия на адміністративній карті Івано-Франківської області………………………….…7

Рис. 4. Склад депутатів Коломийської міської ради VIIІ демократичного скликання..………….10

Рис. 5. Інформація про депутатів VIIІ демократичного скликання за гендерною ознакою..…...10

Рис. 6. Географічне розташування Івано-Франківської області………………………….………...11

Рис. 7. Коломия на карті шляхів сполучення області………………………………………………...12

Рис. 8. Структура суб’єктів господарської діяльності м. Коломия за видами діяльності……….13

Рис. 9. Структура стратегічних цілей Стратегії розвитку Коломийської міської територіальної громади……………………………………………………………………………………………………….22

Рис. 10. Структура цілей Стратегічного напряму А. Коломийська громада – регіональний економічний та туристичний центр Прикарпаття………………………………………………………24

Рис. 11. Структура цілей Стратегічного напряму Б. Коломийська МТГ – успішна та комфортна громада……………………………………………………………………………………………………….36

Звернення до громади

Кожен історико-культурний край України має своє «серце» - місто, яке акумулює та примножує можливості людей, які тут живуть. Так і Коломия впродовж майже восьми століть є «серцем Покутського краю». За 780 років історії місто кілька разів відроджувалося з попелу після набігів кочовиків, бачило укладення міждержавних угод, було другим містом Галичини після Львова, поєднувало жвавий рух людей з шумом залізниці на центральній вулиці. Тут жили перші особи Австро-Угорської імперії, в цьому регіоні зародився перший український театр. Окремі історики стверджують, що першим українцем, який ступив на землі Нового світу, був коломиянин.

Вигідне географічне розташування, перетин міжнародних, державних та регіональних автодоріг, залізничний вузол, наявність трудових та природних ресурсів, вільні виробничі потужності в промисловій галузі, позитивна динаміка розвитку сільського господарства, поєднані з історією краю та великим духом людей, які тут живуть, – ось що творить сучасну Коломию. Це все дає нам змогу говорити, що сфера інтересів Коломийської громади охоплює територію від Дністра до кордону з Румунією. Ми готові нести відповідальність за розквіт всього регіону. В нас достатньо енергії та фахових людей, щоб забезпечити розвиток окресленої території. Люди готові йти за Коломиєю. Бо успіх Коломиї - це успіх Покуття, що творить загальний успіх України.

Сталий розвиток Коломийської міської територіальної громади визначають її основні переваги: туристичний, логістичний, промисловий та сільськогосподарський потенціал. Добавивши турботу про громадські простори, високий рівень послуг для жителів громади, ми отримуємо план здобуття цієї абмітної цілі. І ця Стратегія визначає основні кроки його втілення.

З повагою, міський голова – Богдан Станіславський

Вступ

Відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», постанови Кабінету Міністрів України від 05 серпня 2020 року № 695 «Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки», постанови Кабінету Міністрів України від 04 серпня 2023 року № 817 «Деякі питання розроблення Державної стратегії регіонального розвитку України і плану заходів з її реалізації та проведення моніторингу реалізації зазначених Стратегії і плану заходів», реалізовано заходи з розробки Стратегії розвитку Коломийської міської територіальної громади на період до 2027 року в новій редакції.

Стратегія розвитку Коломийської МТГ скерована на покращення умов життя як мешканців громади, так і гостей, туристів, інвесторів через поліпшення бізнес- та інвестиційного клімату, його туристичної і культурної привабливості, якості міського середовища та системи надання ринкових і неринкових послуг. Основою для Стратегії стали конкурентні переваги громади, а також ті можливості, які відкриваються через зміни в її зовнішньому оточенні.

Очікуваними результатами втілення Стратегії повинні стати:

• Збільшення кількості робочих місць.
• Підвищення рівня доходів домогосподарств.
• Підвищення бізнесової та туристичної привабливості громади через поширення бренду серед інвесторів та туристів.
• Підвищений
• рівень комфортності громадського середовища та якості надання послуг.

Реалізація Стратегії передбачається в рамках стратегічного партнерства влади, громади та бізнесу, де кожен партнер зможе знайти своє місце і свої інтереси та внести відповідний вклад у розвиток громади.

Структура документу Стратегії містить два компоненти – «стратегічний», тобто систему стратегічних і оперативних цілей, досягнення яких повинно призвести до стратегічного бачення розвитку громади, та «операційний», як окремі програми по кожному стратегічному напряму, що складаються з проєктів місцевого розвитку, в рамках яких передбачені реалістичні цілі, конкретні заходи, потенційні виконавці та фінансові ресурси, необхідні для реалізації проєкту. Завершується документ комплектом карток технічних завдань на проєкти місцевого розвитку.

При підготовці дослідницько-аналітичних розділів Стратегії було використано матеріали Івано-Франківської обласної державної адміністрації, науково-дослідних організацій, Державного комітету статистики України, Головного управління статистики в Івано-Франківській області, Коломийської міської ради та її виконавчих органів.

1.        Методологія та процес розробки Стратегії

Стратегічне планування – системний шлях до управління змінами й досягнення консенсусу в усій громаді, а також створення спільного бачення майбутнього громади, творчий процес визначення проблем та погодження реалістичних цілей, завдань і сценаріїв, здійснення яких вирішить ці проблеми. Стратегічне планування є також ефективним інструментом об’єднання лідерів бізнесу та посадовців місцевої влади для створення публічно-приватних партнерств, що має позитивний вплив на місцевий діловий клімат та конкурентне становище громади, а також на вирішення інших питань, пов’язаних з рівнем життя всіх громадян.

Модель Стратегії підбирається й виходить з потреб територіальної громади.

Методологія розробки Стратегії містить кілька рівнів, серед яких – метод стратегічного управління розвитком територіальної громади як територіальної соціально-економічної системи, сукупність процесів (етапів, кроків) при укладанні (розробленні) Стратегії, а також прикладні методики та техніки, які застосовуються в тому чи іншому процесі.

У рамках розроблення Стратегії розвитку громади на практиці метод стратегічного управління застосовується через логічно несуперечливу послідовність процесів або кроків, які відображає наступна схема:

Рис. 1. Схема процесу розробки Стратегії

Як і кожен інший документ, Стратегія має ієрархічну природу, тобто, вона складається із  цілей, нижчі з яких підпорядковані вищим і перебувають у системних взаємозв’язках між собою. Подана нижче схема показує цю систему цілей Стратегії:

Рис. 2. Схема побудови Стратегії

Методологія підготовки та впровадження Стратегії ґрунтується на твердженні, що її впровадження відбудеться лише за умов об’єднання зусиль виконавців заходів та всіх зацікавлених сторін. У результаті цієї роботи будуть досягнуті визначені цілі, реалізовані спільні проекти, які в цілому забезпечуватимуть сталий розвиток громади.

Документ має модульний характер – окремі його напрями є самодостатніми, автономними, сформованими в розрахунку на подальше впровадження через реалізацію проектів, кожен із яких є окремим елементом впровадження Стратегії, але впливатиме на загальний результат. При потребі, документ може бути доповнений іншими напрямами розвитку, які в подальшому громада визначить, як ключові.

Стратегія ґрунтується на інших документах стратегічного характеру, зокрема, Генеральному плані забудови міста, місцевих цільових програмах, які вже прийняті міською радою і впроваджуються її виконавчими органами. Основні положення Стратегії мають враховуватися при розробці щорічних та середньострокових Програм економічного й соціального розвитку Коломийської міської територіальної громади, галузевих програм розвитку.

Залучення широкого кола представників громади до створення Стратегії розвитку Коломийської МТГ дозволяє ідентифікувати та знайти прийнятні шляхи усунення наявних проблем, забезпечити налагодження діалогу між громадськістю та владою. При цьому однією з основних складових процесу планування є обов’язкова участь у ньому всіх активних та зацікавлених представників громади. Розроблена таким чином Стратегія відображає інтереси усіх верств населення, а тому сприймається громадою як «своя». Створена таким чином Стратегія незалежно від особистісних якостей керівників або політичної ситуації спрямовується на покращення стандартів життя, зміцнення місцевої економіки та системи надання послуг.

Розпорядженням міського голови від 04.07.2023 р. № 262-р. була сформована Робоча група з оновлення Стратегії розвитку міста Коломиї на період до 2027 року та розроблення Плану реалізації Стратегії Коломийської міської територіальної громади на 2024-2026 роки. Всього в засіданнях робочої групи та обговореннях стратегічних напрямків розвитку взяло участь 47 активних громадян.

На основі напрацювань засідань Робочої групи був розроблений проект SWOT-матриці – проведений аналіз взаємозв’язків факторів SWOT через матрицю SWOT/TOWS та підготовлені базові аналітичні висновки щодо порівняльних переваг, викликів та ризиків розвитку Коломийської громади. Також було визначено стратегічні, операційні цілі та завдання Стратегії та сфери (поля) реалізації завдань;

Упродовж вересня – листопада 2023 р. відбувалася підготовка технічних завдань до Плану реалізації, які відповідають завданням Стратегії. Усього за цей період було запропоновано більше 102 ідей на проєкти місцевого розвитку.

2. Характеристика Коломийської міської територіальної громади

1. Коротка характеристика Коломийської МТГ

Коломия - місто в Україні, адміністративний центр Коломийської міської територіальної громади та  Коломийського району Івано-Франківської області, резиденція Коломийської районної ради. Розміщене на річці Прут, у південно-східній частині області.

Рис. 3. Коломия на адміністративній карті Івано-Франківської області

Територія Коломийської міської територіальної громади складається з території міста Коломиї, а також восьми старостинських округів у складі території сіл:

• Шепарівцівський старостинський округ – с. Шепарівці;
• Раківчицький старостинський округ – с. Раківчик;
• Товмачицький старостинський округ – с. Товмачик;
• Іванівецький старостинський округ - с. Іванівці;
• Саджавський старостинський округ – с. Саджавка, с. Кубаївка;
• Воскресинцівський старостинський округ – с. Воскресинці;
• Королівський старостинський округ – с. Королівка,

Корницький  старостинський округ – с. Корнич, с. Грушів.

Значний вплив на соціально-економічний стан Коломийської громади має рівень розвитку дорожньо-транспортної інфраструктури. Транспортне сполучення населених пунктів забезпечується автомобільним і залізничним транспортом.

Від залізничної станції відгалужуються 4 напрямки:

• Коломия — Яремче — Рахів;
• Коломия — Заліщики — Тернопіль;
• Коломия — Чернівці;
• Коломия — Івано-Франківськ — Львів.

Коломийська МТГ має міста-партнери у країнах-членах ЄС та підтримує з ними тісні стосунки щодо обміну знаннями та досвідом в подоланні нових викликів у регіоні, створення стійких систем і засобів існування в цей непростий час, а саме:

• Румунія, м. Радівці, повіт Сучава, угода про партнерство від 19.06.2002р.;

• Румунія, м. Сігет - Мармацієй, повіт Марамуреш, угода про партнерство від 23.11.2002р.;
• Польща, м. Ниса, Опольське воєводство, угода про партнерство від 27.05.2005р.;
• Іспанія, м. Валенсія, угода про партнерство від 22.08.2008р.;
• Угорщина, м. Варпалота, мідь Веспрем, угода про партнерство від 11.06.2011р.;
• Польща, м. Ґнєвіно, Поморське воєводство, угода про партнерство від 23.11.2016 р.;
• Польща, м. Лапше - Ніжне, Малопольське воєводство, угода про партнерство від  24.11.2016р.;
• Польща, м. Ломжа, Підляське воєводство, угода про партнерство від 17.06.2017р.;
• Македонія, м. Кратова, угода про партнерство від 19.08.2018р.;
• Молдова, м. Дрокія, угода про партнерство від 12.09.2019р.;
• Молдова, м. Ришкани, угода про партнерство від 12.09.2019р.;
• Німеччина, м. Людінгхаузен, угода про партнерство від 17.09.2022р.

Коломийська МТГ має вигідне територіальне розташування відносно країн Європи. Також, відстань до європейський столиць від м. Коломия: до м. Кишинів – 409 км, до м. Бухарест – 600 км, до м. Варшава – 676 км, до м. Будапешт – 632 км, до м. Братислава – 856 км, до м. Прага – 1052 км.

Починаючи з 24.02.2022 року – повномасштабного вторгнення росії в Україну додатковим викликом для аналізу та прогнозування економічного розвитку громади є складність оцінки поточної ситуації, оскільки практично відсутня статистична інформація. В умовах обмеженої офіційної статистики, джерелами альтернативної інформації, які використовуються в даних складних умовах, є попередні адміністративні дані та результати співпраці з бізнесовими структурами громади. Зважаючи на те, що органи державної статистики в період воєнного стану припинили  оприлюднення статистичної інформації, крім індексу споживчих цін, експорту-імпорту товарів, попередньої оцінки ВВП, відсутні дані про кількість наявного населення в розрізі населених пунктів Коломийської міської територіальної громади (станом на 01.01.2022 року - 74 497 осіб, з них  жителів міста Коломиї – 61 140 осіб та жителів старостинських округів – 13 357 осіб).

Земельний фонд Коломийської міської територіальної громади становить 18 227,8 гектарів і характеризується високим рівнем освоєння.  На території Коломийської міської ТГ здійснюють діяльність 12 юридичних осіб агропромислового комплексу, які загалом  обробляють 3180 га сільськогосподарських угідь та вирощують, в основному, пшеницю, ячмінь, кукурудзу, сою, горох. Вирощуванням картоплі, овочів та фруктів займається населення громади.

Найбільша частка компаній приватного сектору займаються оптовою та роздрібною торгівлею – 11,05 %, значна частка підприємств працює у сфері послуг – 21,59 %, переробній промисловості – 6,82 %, надання інших видів послуг – 15,68 % та будівництві – 4,05 %.

2. Історична довідка

Коломия, як центр громади, – одне з найстаріших міст регіону. Перша літописна згадка про місто належить до 1241 року і стосується коломийської солі. Пізніше столиця Покуття, Коломия тільки побіжно згадується в Галицькому літописі. Вона фігурує як місто солі й зберегла це значення у загальноукраїнському масштабі протягом цілого ряду століть аж до ХІХ віку.

Важливі події в житті коломиян позначилися в VI-VII століттях, коли на південно-західному кордоні Київської центральної держави виникає, розвивається і виконує певні політичні та соціально-економічні функції поселення Коломиї. Саме в цей період створилися передумови для становлення Коломиї торговельної, центру посередницької торгівлі на перехресті шляхів із Західної до Східної Європи.

Розвиток міста в епоху середньовіччя мав певні особливості в порівнянні з іншими подібними містами Центральної та Східної Європи. Тут відбуваються польсько-шляхетські сеймики, укладаються міжнародні мілітарні угоди між Польщею і Волощиною. Розвиток цехового ремесла, привілеї польських королів не лише сприяли господарському розвитку цілого Покуття, а й піднесенню Коломиї як політико-культурного центру. Цьому сприяло ще й те, що Коломия як вільне королівське місто Польської корони в 1395-1565 роках отримало від короля та сейму певні привілеї на право економічної та зовнішньоекономічної діяльності. У 1405 році місто отримало Магдебурзьке право, були створені й розвивались 9 ремісничих цехів, що об’єднували 14 спеціальностей, 7 основних ремесел. У кінці ХVІІІ ст. міське ремесло втрачає феодальні риси, переходить на основи капіталістичного розвитку. Найпоширенішими галузями ремесла в Коломиї стає кравецтво, кушнірство, бондарство, ткацтво, гончарство, різництво, пекарство. У здійсненні широкомасштабної торгівлі велику роль відіграли прокладення поштового зв’язку й будівництво шосейних доріг.

У 1785 році було налагоджено поштовий зв’язок з Чернівців через Ясси до Молдавії, Туреччини й Балкан. У 1870 році в Коломиї діяли 5 шкіряних, 8 винокурних заводів, а також лісопильні, гончарні та цегельні заводи. Серед підприємств текстильної промисловості Галичини найбільшим до середини ХІХ ст. була коломийська фабрика «Геллєра і Синів». Розвиток нафтової промисловості мав чималий вплив на становлення Коломиї економічної. У цей період, місто, де проживали, крім українців, поляки та євреї, німці й вірмени, англійці й болгари, стає центром етнонаціональних та економічних відносин на Покутті. Наприкінці ХІХ століття активно ведуться містобудівні роботи: в 1877 році збудовано міську ратушу, на цей період припадає спорудження будинку повітової Ради, в якому тепер знаходиться музей історії міста. У 1902 році завершено будівництво Народного дому, з’являються сучасні міські квартали та дільниці, прикрашені оригінальним вирішенням пам’яток української та західноєвропейської архітектури.

У період 1919-1939 рр. кооперативні, приватні та державні установи об’єднують переважно сільських споживачів і торговельні спілки, регулюють ціни на сільськогосподарські продукти та готові вироби. Визначними установами в Коломиї стають «Маслосоюз», «Центросоюз», «Народна торгівля», «Центробанк», «Покутський союз», «Покутський господар». До 1939 року Коломия стає другим після Львова центром культурно-громадського життя Галичини. Після Другої світової війни місто розвивається як більшість подібних міст України.

2018 рік став справжнім рушієм для змін.  В цей час Коломия має найбільші досягнення серед міст обласного значення у децентралізаційній реформі. 6 вересня міська рада ухвалила рішення про добровільне приєднання Шепарівцівської, Товмачицької, Іванівецької сільських територіальних громад Коломийського району та Саджавської сільської територіальної громади Надвірнянського району до територіальної громади міста Коломиї та стала однією з найбільших в області за територією і за кількістю жителів.

У 2019 році Коломия увійшла у топ-3 міст України за динамікою прозорості, а Коломийська міська рада стала першою у проекті «Прозорі ради». Більше того – Коломийська міська територіальна громада стала самодостатньою громадою, тому  що 2019 - це рік, коли Коломия перестала бути дотаційним містом.

В грудні 2020 року Коломийською міською радою було прийнято рішення про початок реорганізації  Раківчицької, Корницької, та Королівської сільської ради шляхом приєднання до Коломийської міської територіальної громади

3. Коломийська міська рада як орган місцевого самоврядування

16 листопада 2020 року розпочала свою роботу Коломийська міська рада восьмого демократичного скликання. Коломийська міська рада є виборним представницьким органом місцевого самоврядування, що складається з міського голови та 38 депутатів, і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади, яка включає в себе територію міста Коломиї та 8 старостинських округів.

Відповідно до штатного розпису в структурі  Коломийської міської ради є 27 структурних підрозділів для здійснення в повному обсязі повноважень виконавчих органів та створено 20 комунальних закладів та установ, які відносяться до сфери управління міської ради.

       Депутати міської ради на основі партійного членства об'єднані у 8 депутатських фракцій політичних партій, діяльність яких передбачає право на пропорційне представництво в постійних та тимчасових комісіях ради, можливість об'єднувати зусилля з іншими групами, фракціями для створення більшості в раді чи опозиції та інше.

Рис. 4. Склад депутатів Коломийської міської ради VIIІ демократичного скликання

Кількісний та персональний склад виконавчого комітету визначений Коломийською міською радою за пропозицією міського голови та включає в себе 37 членів.

Рис. 5. Інформація про депутатів VIIІ демократичного скликання за гендерною ознакою

4. Коротка характеристика Івано-Франківської області

Івано-Франківська область розташована в географічному центрі Європи, на південному заході України, на стику двох великих природно-географічних підрозділів – Східноєвропейської рівнини та Східних Карпат.

Івано-Франківська область межує із Закарпатською, Львівською, Тернопільською та Чернівецькою областями України. На крайньому півдні має державний кордон протяжністю 50 км з Марамуреським повітом Республіки Румунія.

Івано-Франківська область розташована в географічному центрі Європи, на південному заході України, на стику двох великих природно-географічних підрозділів – Східноєвропейської рівнини та Східних Карпат.

Івано-Франківська область межує із Закарпатською, Львівською, Тернопільською та Чернівецькою областями України. На крайньому півдні має державний кордон протяжністю 50 км з Марамуреським повітом Республіки Румунія.

Територія області становить 13,9 тис. кв. км, що складає 2,3% площі території України й займає 22 місце серед інших областей держави. Менші за площею тільки Чернівецька, Закарпатська та Тернопільська області.

Відстань від Івано-Франківська до Києва: залізницею – 716 км; шосейними дорогами – 614 км. Відстані до найближчих економічних центрів Європи становлять: до Берліна – 990 км, Будапешту – 650 км, Бухаресту – 720 км, Варшави – 530 км, Відня – 840 км, Праги – 900 км.

Основними автомобільними дорогами державного значення, які проходять територією області, є Н09 (Р03) Львів-Рогатин-Івано-Франківськ-Мукачево (основна траса зі Львова до курорту «Буковель») та Н10 (Р04) Стрий-Івано-Франківськ-Чернівці. Ця дорога також проходить через місто Коломию.

Експлуатаційна довжина залізниці загального користування становить 494 км (2,3% від загальної довжини залізничних колій по Україні). Щільність залізничної мережі – 36 км на 1 тис. кв. км, що на рівні середнього показника по Україні.

Коломия має залізничне сполучення з Івано-Франківськом, Чернівцями та Мукачевом (через Рахів).

Івано-Франківська область входить у перелік найбільш привабливих та популярних туристичних регіонів України.

Існуюча база рекреаційних закладів різних форм власності (362 одиниці на 17,6 тис. місць) дає можливість нарощувати лікувально-оздоровчі, туристичні, спортивні послуги, в тому числі й для іноземних туристів. На сьогодні майже 800 сільських господарів приймають туристів у своїх садибах.

Туристичні послуги надають більше 100 туроператорів та турагентів; діє мережа з 14 туристично-інформаційних центрів.

В області успішно працює гірськолижний комплекс «Буковель». Туристи також мають можливість покататися на гірських лижах в Паляниці, Яблуниці, Ворохті, Косові, Вишкові, Верховині. Всього на території області працюють 25 гірськолижних витягів.

Популярними є водні туристичні маршрути та різні форми командного активного відпочинку. Розвивається інфраструктура для водного туризму на території Дністровського каньйону, створені умови для сплавів річками Білий та Чорний Черемош, Прут, Лімниця.

Найпопулярніші туристичні місця краю:

• Манявський скит (Богородчанський район);
• Гошівський монастир (Долинський район);
• гора Говерла (2061м, Чорногірський хребет);
• колишня обсерваторія на г. Піп Іван (2026 м);
• високогірні озера Несамовите, Бребенескул, Марічейка (Чорногірський хребет);
• національний заповідник «Давній Галич»;
• музеї Писанки та народного мистецтва Гуцульщини й Покуття (м. Коломия);
• природний комплекс «скелі Довбуша» (с. Бубнище поряд з м. Болехів);
• скелі «Писаний камінь» (Верховинський район);
• «сріблясті» водоспади в с. Шешори (Косівський район);
• вузькоколійка «Карпатський трамвай» (Долинський, Рожнятівський райони);
• Сокільський хребет (Косівський район).

5. Економіка громади

Станом на 01.11.2023 року на податковому обліку в Коломийській державній податковій інспекції ГУ ДПС в Івано-Франківській області перебуває 2443 юридичні особи, в т.ч. 507 платників за неосновним місцем обліку. Протягом 2023 року припинили діяльність 25 юридичних осіб, а 58 юридичних осіб зареєструвалися. Фізичних осіб – підприємців на цю дату перебуває на податковому обліку 4581 особа. Протягом 2023 року припинили діяльність 337 фізичних осіб, а 610 - здійснили державну реєстрацію.

Найпоширенішими організаційно-правовими формами господарювання суб’єктів економіки по Коломийській міській територіальній громаді серед юридичних осіб були товариства з обмеженою відповідальністю – 614 (25,5% від загальної кількості юридичних осіб), об’єднання співвласників багатоквартирного будинку – 360 (14,0%), приватні підприємства – 336 (14,0%), громадські організації – 196 (8,0%), органи влади, організації (установи, заклади) – 143 (6,0%), кооперативи – 121 (5,0%) та профспілки, об’єднання профспілок – 94 (3,8%).

Рис. 8. Структура суб’єктів господарської діяльності м. Коломия за видами діяльності

На територію Коломийської міської територіальної громади  у період воєнного часу станом на 01.11.2023 року релоковано 21 суб’єкт господарювання, в т.ч. 9 юридичних осіб та 12 фізичних осіб-підприємців.  Серед видів діяльності релокованих суб’єктів господарювання: виготовлення брикетів для опалення, виготовлення металевих виробів, пошиття одягу, оптова та роздрібна торгівля, денний догляд за дітьми, бухгалтерські послуги, громадське харчування, перукарські послуги, сфера логістики.

Промисловий комплекс Коломийської міської ТГ представлений підприємствами з виробництва харчових продуктів і напоїв, текстильного виробництва і виробництва одягу, виготовлення виробів з деревини і паперу, будівельних матеріалів, з виробництва готових металевих виробів, проводів, кабелів і електромонтажних пристроїв, меблів, постачання пари, гарячої води, сільськогосподарської  продукції та кондиційованого повітря.

3.        Обґрунтування стратегічного вибору

3.1. Сценарії розвитку Коломийської МТГ

Інерційний сценарій

Реалізується при незмінності факторів впливу.

Базові припущення – національний рівень:

1. Війна в Україні продовжується.
2. Зростають видатки бюджету на утримання армії та ВПК.
3. Рівень корупції в країні зменшується незначно – замість реальних реформ спостерігаємо їх імітацію.
4. Міністерство економіки України оцінює збільшення реального валового внутрішнього продукту (ВВП) України у вересні 2023 року на рівні 9,1% р/р (±2 в.п.), а це з дуже високою ймовірністю означає, що економічне зростання за підсумками 2023 року перевищить 5% (в основному завдяки порівнянню з глибоким провалом у 2022 році)
5. Національна валюта підтримується виключно міжнародними кредитами, військовою допомогою та, відповідно, інтервенціями НБУ на валютному ринку, продовжується неконтрольована інфляція.
6. Інвестиційна привабливість України у зв’язку з воєнними діями залишається низькою, рівень залучення інвестицій не зростає.
7. В тіні продовжує залишатися більше 50% малого й середнього бізнесу громади у зв’язку з введенням мораторіїв практично всі види перевірок.
8. В умовах фінансової кризи підвищується вірогідність збільшення рівня неплатежів населення за надані комунальні послуги, що призводить до поглиблення кризи в ЖКГ.

Базові припущення – місцевий рівень:

1. Пізнаваність громади на інвестиційній карті України залишається незначною.
2. Інвестиційний клімат в громаді покращується за рахунок прийняття рішення міської ради про створення індустріального парку «Коломия industry».
3. Підприємницький потенціал збільшується, в тому числі за рахунок релокації бізнесу з окупованих територій, оскільки Коломийська громада знаходиться в тиловій частині України.
4. Туристична привабливість громади як цілісного туристичного продукту низька в порівнянні з гірськими територіями області.
5. Бюджетна забезпеченість дещо покращується внаслідок фінансової децентралізації.

Що відбувається:

Демографічна ситуація у зв’язку з військовою агресією росії тільки погіршується через відтік людського потенціалу за кордон,  спостерігається незначне збільшення народжуваності, при цьому вікова структура громади змінюється в бік скорочення працездатного населення та його «старіння».

Промисловий потенціал громади без відчутних інвестицій в модернізацію підприємств та підвищення рівня технологічності покращується повільно, що відбивається на рівні реальних доходів населення.

Невиразність громади на інвестиційній карті України не сприяє залученню стратегічних інвесторів у високотехнологічні галузі, бюджетоформуюча сфера й надалі визначається галузями економіки з низькою доданою вартістю.

Роль малого підприємництва в економіці громади залишається незначною, у структурі МСБ переважають торгівля та послуги.

Рівень життя населення та соціальна сфера перебувають на середньорегіональному рівні.

Сценарій сталого економічного зростання

Базові припущення – національний та регіональний рівень:

1. Унаслідок тиску Заходу на рф війські дії в Україні припиняються.
2. Видатки на оборону країни та підтримки ЗСУ стабілізуються.
3. Рішуче впроваджуються системні реформи: судова, податкова, антикорупційна та ін.
4. ВВП країни починає зростати в 2024 році.
5. Національна валюта стабільна.
6. Інвестиційна привабливість країни покращується.
7. Податкова реформа виводить бізнес із «тіні».
8. Соціальна політика держави мінімізує ризики росту неплатежів внаслідок зростання тарифів на комунальні послуги.
9. Ефективно працює Державний фонд регіонального розвитку.
10. Регіон активно впроваджує Стратегію розвитку.

Основою для запуску такого сценарію повинні стати фактори:

• стійке економічне зростання та підвищення інвестиційної привабливості України у середньостроковій перспективі,
• активізація повітряних сполучень в регіоні (Коломийський аеропорт малої авіації, Івано-Франківський аеропорт),
• підтримка автодоріг Н09 (вихід на Львівський міжнародний аеропорт) та Н10 в належному стані,
• досвід та позитивні приклади залучення інвестицій у галузі економіки з високою доданою вартістю,
• початок діяльності Коломийського індустріального парку «Коломия industry» й поява реальних інвесторів,
• загалом позитивний імідж громади, привабливість для життя та туризму,
• сприятливий підприємницький та інвестиційний клімат,
• ефективна маркетингова політика,
• активність громади на інвестиційних ринках.

Що відбувається:

Задіяння цього комплексу факторів призводить до зацікавленості громадою стратегічних інвесторів та формує новий економічний профіль як громада високотехнологічної промисловості у галузі промисловості з високою доданою вартістю.

Створюються нові виробництва у галузі машинобудування, приладобудування, деревообробної, легкої  та харчової промисловості.

З’являється потреба в кваліфікованій робочій силі, яку можна привабити високими заробітними платами та підвищенням якості життя.

Навколо стратегічних інвесторів формуються послугово-логістичні підприємства малого й середнього бізнесу.

Громада формує регіонально-інтегровані туристичні продукти й нові туристичні маршрути, поступово замикаючи їх на собі як регіональному туристичному центрі. Пожвавлення туристичного сектора стимулює розвиток готельно-конференційної інфраструктури.

Громада займає вагоме місце в регіоні як діловий, туристичний і культурний регіон, приваблюючи інвесторів, підприємців, туристів, гостей та нових мешканців.

Зростає зайнятість та рівень реальних доходів населення, що пожвавлює внутрішній ринок.

3.2. Стратегічне бачення розвитку громади

3.3. Результати аналізу SWOT/TOWS

Аналіз у секторі «Порівняльні переваги». Тип стратегії – агресивна, наступальна.

Аналіз у секторі «Виклики». Тип стратегії – динамічна, конкурентна.

                                                                  

Аналіз у секторі «Ризики». Тип стратегії – оборонна.

Висновки з аналізу у секторі «Порівняльні переваги»

Найважливішими сильними сторонами Коломийської міської територіальної громади є її вигідне географічне розташування в екологічно чистій зоні, рівновіддалено від двох обласних центрів, в безпосередній близькості до туристично привабливих регіонів Карпат та Дністра, добре розвинене залізничне та автомобільне транспортне сполучення (автодорога Н10), наявність великої кількості історичних, архітектурних та культурних пам’яток, унікальний вишиванковий базар, що у поєднанні з такими можливостями як розвиток туристичної індустрії та регіональних туристичних продуктів, відновлення роботи аеропорту малої авіації дозволяє позиціонувати громаду як перспективний регіональний економічний та туристичний центр Прикарпаття.

Іншими важливими перевагами громади є позитивний досвід залучення іноземних інвесторів в економіку (компанія Leoni), наявність вільних земельних ділянок, «старих» промислових зон, придатних до інвестування або ревіталізації та цивільного будівництва, добре розвинене мале й середнє підприємництво, наявність освітньої бази для підготовки спеціалістів потрібних напрямків для потенційних інвесторів, що у поєднанні з такими можливостями як розвиток індустріального парку, легкої та харчової промисловості, розвиток транскордонного співробітництва визначають розвиток Коломийської МТГ на середньострокову перспективу як регіонального промислового та логістичного центру Прикарпаття з багатопрофільною економікою високих технологій.

Висновки з аналізу в секторі «Виклики»

Водночас перешкодами для розвитку громади визначено низький рівень сформованого інвестиційного продукту та промоції, загалом недостатній рівень залучення інвестицій у промислове виробництво, часткова інвентаризація земель знижує шанси як регіонального промислового та логістичного регіону та вимагає стратегічного втручання у зазначені сфери.

Додатковими недоліками громади як індустріального та туристичного регіону є недостатній рівень забезпеченості вільних ділянок промислової зони необхідними комунікаціями; недостатній рівень розвитку міської інфраструктури: недосконала транспортна мережа; зношеність інженерних комунікацій; недостатньо розвинена туристична інфраструктура; відсутність плану забудови центральної частини міста; відсутність сучасної системи організації збору, переробки, утилізації відходів – тобто, загалом не значно привабливе середовище, що впливає на імідж громади, її інвестиційну, підприємницьку та туристичну привабливість.

Використання можливостей таких як: запровадження енергоефективних технологій та альтернативної енергетики; запровадження сучасних технологій поводження з ТПВ; залучення зовнішніх фінансових ресурсів на впровадження європейських екологічних проєктів та модернізацію комунальної сфери, створення конкуренції на ринку комунальних послуг може мінімізувати зазначені виклики та здійснити стратегічне втручання у громадо утримуючу сферу з метою формування нового іміджу Коломийської МТГ успішної та комфортної громади.

Висновки з аналізу у секторі «Ризики»

Такі фактори, як низький рівень залучення інвестицій в економіку громади, сформованого інвестиційного продукту та промоції, результатом чого є відсутність у громаді хоча би декількох великих підприємств, можуть бути погіршені браком ефективних реформ в економічній та податковій сферах, високим рівнем корупції, значним рівнем тіньової економіки, екологічними та техногенними загрозами, відпливом працездатного населення.

Недостатньо розвинена туристична інфраструктура ризикує доповнитися поганим станом історичних і культурних пам’яток та інших привабливих туристичних об’єктів, а критичне скорочення кількості власного комунального майна та земельних ділянок громади ослаблює фінансовий ресурс.

Необхідно вживати заходів для мінімізації ризиків, на які громада має вплив.

4. Структура цілей Стратегії розвитку Коломийської міської територіальної громади до 2027 року

Після консультацій із зацікавленими сторонами, керівництвом громади, політичним та громадським активом Робоча група сформувала прикінцеву структуру цілей:

Рис. 9. Структура стратегічних цілей Стратегії розвитку Коломийської міської територіальної громади

4.1. Стратегічний напрям А: Коломийська громада – регіональний економічний та туристичний центр Прикарпаття

Коломийська міська територіальна громада є третьою за розміром громадою Івано-Франківської області з населенням 74,4 тис. мешканців, поступаючись тільки Івано- Франківській громаді (286,4 тис.) та Калуській (88,7 тис.), однак в економіці області займає доволі скромне місце – в загальнообласному масштабі обсяг реалізованої промислової продукції станом на 01.01.2022 р. становить лише 1,6 %. Дещо оптимістичніше виглядає ситуація у сфері малого й середнього бізнесу, – так, кількість малих підприємств на 10,0 тис. населення у місті складає 96 одиниць, що майже вдвічі перевищує середньообласний показник, однак, як місце працевлаштування сектор малого підприємництва відіграє незначну роль в економіці Коломийської громади – лише трохи більше 8% зайнятих, що є незначним показником. Також далеко не вповні реалізовано туристичний потенціал Коломийської громади: попри те, що через неї проходять основні туристичні маршрути до унікальних етнокультурних регіонів Гуцульщини і Покуття, громада суттєво програє таким конкурентам як Яремча та Івано-Франківськ (зазначимо, що жодна туристично приваблива громада регіону в принципі не може конкурувати з гірськолижним центром Буковель в силу специфіки останнього).

У ході стратегічного аналізу в рамках цього стратегічного напряму було виявлено такі основні проблеми та їх можливі рішення, а також потенційні можливості та форми їх реалізації:

Рис. 10. Структура цілей Стратегічного напряму А. Коломийська громада – регіональний економічний та туристичний центр Прикарпаття

Стратегічна ціль А.1. Розвиток громади через залучення інвестицій

Ключовим фактором розвитку Коломийської міської територіальної громади як регіонального економічного центру є її промисловий потенціал. Тривалий час економічний профіль громади формували галузі машинобудівної, електротехнічної та металообробної; деревообробної та паперової; легкої; харчової; поліграфічної промисловостей та промисловості будівельних матеріалів. За останні роки в цій загальній картині відбулись лише незначні структурні зміни на користь харчової та легкої видів промисловості, натомість відзначається практичний занепад колись традиційної для регіону деревообробної, електротехнічної та машинобудівної промисловостей. У більшості промислових підприємств громади основні фонди не оновлювались десятиліттями, і переважна більшість їх є підприємствами 3-го та 4-го технологічного укладу, тобто, енергозатратними, екологічно шкідливими, з низьким рівнем рентабельності та конкурентоспроможності.

Один з найбільших інвесторів - німецький концерн «Leoni AG», який перед тим вже багато років працював у Стрийському районі Львівської області, запустив другий в Україні завод з виготовлення електрокабельної продукції для автомобілів.

Другий потенційний інвестор австрійський деревообробний гігант «Holzindustrie Schweighofer», який планував збудувати деревообробний завод на 300 робочих місць, для чого викупив 38 га земель, поки що заморозив проект через військову агресію росії.

Таким чином, сьогодні починає формуватися імідж громади як інвестиційно привабливої для інвесторів, що відкриває перспективи для розвитку на її території великої сучасної індустріальної зони, де будуть функціонувати високотехнологічні енергоефективні підприємства 5-го та 6-го технологічного укладу з високим рівнем рентабельності та конкурентоспроможності.

Оперативна ціль А.1.1. Вдосконалення управління земельними ресурсами

Основою будь-якої інвестиційної пропозиції чи проекту є підготовлена земельна ділянка. Дана оперативна ціль передбачає впровадження системного управління земельними ресурсами громади як просторовою платформою для потенційних інвесторів – як зовнішніх, так і внутрішніх.

Оперативна ціль А.1.2. Економічний розвиток Коломийської громади

Ефективне задоволення попиту інвесторів на майданчики, підготовлених для розміщення об'єктів господарювання, підвищення якості життя населення, забезпечення зайнятості працездатного населення громади, покращення інвестиційного й інноваційного клімату, розвиток транскордонного співробітництва з європейськими країнами, створення умов для розвитку конкурентоспроможних промислових виробництв і супутнього сервісу – це пріоритетні завдання, що стоять перед міською радою для сталого та ефективного економічного розвитку Коломийської громади.

Наявність привабливих інвестиційних пропозицій дасть змогу вирішити ряд першочергових завдань місцевого значення:

- забезпечення збільшення надходжень до місцевого бюджету;

- сприяння розвитку малого і середнього бізнесу, що надає супутні послуги інвесторам;

- збільшення експортного потенціалу місцевих підприємств;

- покращення соціально-побутової, транспортної та комунальної інфраструктури громади.

Стратегічна ціль А.2. Розвиток малого та середнього бізнесу

Мале і середнє підприємництво  займає важливу нішу в економіці громади: воно є базою формування середнього класу, створює додаткові робочі місця, посилює податкову базу та, зазвичай, логістично забезпечує діяльність стратегічних інвесторів. Не менш важливим наслідком розвитку МСП є самозайнятість населення.

Умовами успішного розвитку МСП є сприятливий підприємницький клімат, розвинена інфраструктура підтримки, наявність трудових ресурсів.

Сферами втручання в рамках стратегічної цілі визначено розвиток інфраструктури підтримки підприємництва, підготовка й перепідготовка трудових ресурсів.

Оперативна ціль А.2.1. Розвиток інфраструктури та підтримки підприємництва

Становлення та розвиток сучасної інфраструктури підприємницької діяльності виступає одним з основних напрямків економічного зростання не тільки Коломийської громади, а і регіону в цілому. 

Найголовніша функція такої інфраструктури – створення умов для ефективного здійснення підприємницької діяльності суб’єктів малого бізнесу, подолання труднощів та вирішення проблем, пов’язаних з відсутністю знань, досвіду з питань ведення бізнесу, доступу до грантових коштів  та необхідної інформації, сприяння створенню нових робочих місць, подолання диспропорцій в економічному розвитку різних галузей, збільшення експортної спроможності малих підприємств, зростання виробництва та його структурна перебудова, спрощення доступу малого підприємництва до сучасних інноваційних технологій.

Оперативна ціль А.2.2. Підвищення рівня кадрового потенціалу

Важливою складовою частиною економічного потенціалу регіону загалом та підприємств зокрема є кадровий потенціал. Його розвиток є головною умовою прискорення науково-технічного прогресу, підвищення ефективності господарювання, вдосконалення виробничих відносин, вирішення соціальних проблем. Це закономірно, оскільки саме люди створюють та використовують засоби та предмети праці, організовують та здійснюють процес виробництва, адже у системі виробничих відносин вирішальна роль належить людському чиннику.

Однак трансформаційні процеси, що відбуваються останнім часом в Україні, значно впливають на процеси відтворення та функціонування людини. Внаслідок цього поширюється процес трудової міграції, причому сьогодні за кордон від’їжджають кваліфіковані працівники, що обумовлює втрату освітнього та професійно-кваліфікаційного потенціалу. Відповідно, сучасні умови потребують глибоких змін у формах та методах управління кадровим потенціалом, а також використання його як на рівні підприємства, так і на рівні громади.

В межах цілі передбачено впровадити навчальні програми з підготовки персоналу для інвесторів, які заходять в громаду, на базі діючих ПТУ, програми розвитку підприємницьких навичок в учнів старших класів ЗОШ.

Стратегічна ціль А.3. Розвиток культурного та туристичного потенціалу громади

Коломийська МТГ - регіон давніх історичних та культурних традицій, перед Другою Світовою війною місто Коломия було другим після Львова культурним центром Східної Галичини. Однак, в ході радянської економічної політики індустріалізації, регіон поступово змінював свій профіль в бік промислового центру. У нових реаліях посткомуністичної трансформації перед громадою постає виклик повернення колишньої слави. Наявність туристично привабливих та значною мірою вже «розкручених» об’єктів (один з них - музей Писанки), його стратегічне розташування на перехресті туристичних маршрутів до культурно-етнічних регіонів Гуцульщини та Покуття формують потенціал Коломиї як регіонального туристичного центру.

   Сферами втручання в межах стратегічної цілі визначено розвиток туристичної інфраструктури громади, реставрацію значущих історичних пам’яток та промоція його туристичного потенціалу.

Оперативна ціль А.3.1. Розвиток туристичної інфраструктури

Головним чинником ефективного використання рекреаційних ресурсів є наявність в межах туристичних дестинацій туристичної інфраструктури. Саме туристичні ресурси туристичної інфраструктури займають особливе місце у розвитку всієї туристичної галузі. До ресурсів туристичної інфраструктури відносять сукупність природних та штучно створених людиною об'єктів, що мають комфортні властивості та придатні для створення туристичного продукту. Як правило, їх наявність визначає формування туристичного бізнесу в тому чи іншому регіоні. Об'єкти, що представляють історичне та культурне минуле країни (музеї, пам'ятники та пам'ятні місця, пов'язані з історичними подіями, життям і діяльністю видатних представників науки, техніки, культури, а також унікальні архітектурні та етнографічні об'єкти).

Оперативна ціль А.3.2. Створення та розвиток культурно-туристичного продукту

  Туристична пропозиція громади є однією з головних умов продовження часу перебування туриста в місті. Ідеологічно Коломийська громада повинна відходити від статусу «перевального пункту» на Гуцульщину чи Покуття і ставати повноцінним комплексним туристичним «продуктом».

  У межах цілі передбачається створити нові туристичні продукти та підвищити якість надання туристичних послуг. У туристичній пропозиції громади появляються постійні фестивалі як «Покутські витоки», «Писанка», впроваджується фестивально-ярмаркова активність тощо.

Оперативна ціль А.3.3. Збереження культурної спадщини

   Дуже важливою частиною спадщини, крім пам’яток, творів мистецтва та колекцій цінних експонатів, є також традиції, живі прояви нематеріальні культури, які успадковані від предків і передаються майбутнім поколінням.

   Нематеріальна культурна спадщина відіграє надзвичайно важливу роль у формуванні ідентичності окремої соціальної групи і особистості. Існування нематеріальної спадщини в її великому багатстві є необхідною умовою для збереження культурного розмаїття в умовах зростаючої глобалізації. Взаємне розуміння нематеріальної культурної спадщини різних громад допомагає в проведенні міжкультурного діалогу і виховує взаємну повагу до інших способів життя.

Стратегічна ціль А.4. Розвиток військової інфраструктури

  Сьогодні спостерігається тенденція до збільшення масштабів державного фінансування видатків на забезпечення військових частин Збройних сил України необхідним обладнанням, устаткуванням, технікою, військовим спорядженням та зброєю для підтримання обороноздатності військових частин, загальною метою чого є захист державного суверенітету  та безпека громадян України.

У той же час, розвиток матеріально-технічної бази та вирішення питань соціально-побутового забезпечення військових частин Збройних сил України, потребує додаткового фінансування з інших, не заборонених чинним законодавством  джерел фінансування.

Успішне виконання покладених на військові частини завдань, зокрема тих, що базуються на території Коломийської громади,  залежить не тільки від професіоналізму та самовідданості військовослужбовців, ступеня довіри до них з боку населення, наявності озброєння та житла для військовослужбовців, але й від належного соціально-побутового  і матеріально-технічного забезпечення їхньої діяльності.

Серед основних заходів виконання даної стратегічної цілі є сприяння у закупівлі військовими частинами необхідних основних засобів, підтримка існуючого стану  та розвиток наявної матеріально-технічної бази військових частин ЗСУ, що дислоковані на території Коломийської громади, що не профінансовані з Державного бюджету України на 2023 роки та попередні роки.

Оперативна ціль А.4.1. Створення належних умов для несення служби військовослужбовцями

Метою даної цілі є сприяння створенню належних умов для вирішення питань розвитку матеріально-технічної бази військових частин, посилення їх обороноздатності на території громади за рахунок комплексного підходу до розв’язання проблем фінансового і матеріального забезпечення, оздоровлення соціально-економічної та морально-психологічної ситуації в  частинах.

Оперативна ціль А.4.1. Забезпечення житлом військовослужбовців

Оскільки на території Коломийської міської територіальної громади дислокується декілька військових частин, значна кількість військовослужбовців вимушена винаймати житло для проживання спільно з сім’ями та витрачати значну частину власного доходу на оренду житла, що може бути фінансово навантажливим для бюджету сім’ї. Така ситуація впливає на психо-емоційний стан всіх членів сім’ї, що спричиняє проблеми з адаптацією в громаді, а також  може впливати на мотивацію та бойову готовність військових.

Оперативна ціль А.4.3.  Створення системи підготовки військових фахівців

   З початку повномасштабного вторгнення агресора на територію України низка спеціалізованих військових навчальних закладів була зруйнована чи переміщена. В такій ситуації потенційні студенти не мають змоги поступити у відповідні навчальні заклади, що зумовлює відтік якісних та вмотивованих військових кадрів.

  Заходами Стратегії передбачається підготовка кадрів: військових льотчиків, штурманів, фахівців з бойового управління авіацією, зенітних ракетних військ, радіотехнічних військ, інженерно – авіаційного забезпечення, автоматизованих систем управління та наземного забезпечення польотів авіації.

Оперативна ціль А.4.4. Ресоціалізація військовослужбовців та  ветеранів

   Військові дії суттєво впливають на психічне здоров’я військовослужбовців та членів їх сімей і може мати різні психологічні наслідки. Вплив на психіку може бути різним для різних людей і залежить від численних факторів, таких як тип військових дій, тривалість служби в зоні конфлікту, підтримка та підготовка військових тощо. За результатом впливу на психіку можуть бути порушені й інші процеси стані людини. Тому першочерговими завданнями Стратегії є здійснення психологічної підтримки та консультування, забезпечення економічної самодостатності та збереження фізичної активності.

4.2. Стратегічний напрям Б: Коломийська МТГ – успішна та комфортна громада

Коломийська громада, як і більшість громад країни, на даному етапі стикається з проблемами, пов’язаними з відсутністю можливості використовувати існуючу інфраструктуру для щораз більших потреб як місцевого населення, так і туристів. З огляду на це, Стратегія передбачає комплекс заходів, які б зробили громаду зручною та доступною для усіх. Це, насамперед, якість доріг та розмежування щораз більших транспортних потоків, які як забруднюють повітря, створюють затори, так і становлять загрозу для пішоходів. Поряд з ремонтом доріг виникає потреба в подальшій заміні водо-каналізаційних комунікацій, які через зношеність призводять до досить частих проривів, а з цим і витрат, пов’язаних як з самою ліквідацією таких аварій, так і роботами по відновленню мереж та дорожнього покриття.

  Велика частка будівель, в яких розміщені бюджетні установи, мають статус пам’яток архітектури або збудовані за застарілими, на сьогоднішній день, технологіями. Витрати на утримання їх в опалювальний період щоразу зростають і тенденція до подорожчання енергоносіїв буде призводити до щораз більших видатків з місцевого бюджету. Тому виконання комплексу заходів з енергоаудиту та подальшого впровадження термомодернізації будівель бюджетних установ сприятиме комфортності перебування у них як працівників даних закладів, так і осіб, що отримують в них послуги.

  Останнім часом багато громад України стикаються з величезними проблемами, пов’язаними зі збором та подальшою утилізацією твердих побутових відходів. Коломийська громада, передбачаючи можливі наслідки, пов’язані зі збільшенням об’ємів твердих побутових відходів, планує як самостійно вирішувати ці проблеми, так і долучатись до регіональних програм поводження з твердими побутовими відходами.

Одним з визначальних критеріїв комфортності проживання в громаді є її безпечність та наявність зручних та містких громадських просторів. Тому важливий акцент в Стратегії робиться на впорядкування існуючих та створення чи будівництво нових громадських просторів з забезпеченням комфортного перебування як в денний, так і в вечірній час не тільки в центральних частинах населених пунктів, а й віддалених вулицях. Для цього також потрібно контролювати чисельність бездомних тварин та облаштувати притулок для  їх утримання.

  На даний момент громада не має можливості самостійно вирішувати усі проблеми, в тому числі освітньої, спортивної та соціальної сфери. Тому співпраця з іноземними інвесторами, громадськими організаціями є важливим напрямком роботи місцевої влади. Поєднання зусиль призведе до створення сталих партнерських відносин, направлених на створення комфортних умов перебування як для мешканців, так і туристів.

У ході аналізу в рамках цього стратегічного напряму було виявлено такі основні проблеми та їх можливі рішення, а також потенційні можливості та форми їх реалізації:

Рис. 11. Структура цілей Стратегічного напряму Б. Коломийська МТГ – успішна та комфортна громада

       

Стратегічна ціль Б.1. Розвиток та модернізація інженерної інфраструктури

  В Коломийській громаді як і загалом по Україні досить складна ситуація з використанням застарілих інженерних мереж. Дороги не розраховані на щораз більшу кількість автомобілів та збільшення їх тоннажності. Тому необхідно проводити їхні капітальні ремонти з урахуванням даних факторів. Недосконала система руху громадського транспорту спричинює затори, а також виникають конфліктні ситуації, пов’язані з перевезенням пільгових категорій населення. Комунікації та інженерні мережі від моменту становлення України оновилися частково. Втрати та витрати питної води складають до 30%. Через часті прориви виникає соціальне напруження, адже інколи відсутня вода в помешканнях, перекриваються дороги та пошкоджується дорожня інфраструктура.

Оперативна ціль Б.1.1. Реконструкція доріг та тротуарів

  Інфраструктура України є важливою в усіх її розвитках: економічному, соціальному, туристичному та інших. Транспортна галузь обслуговує потреби людей в усіх сферах життя, тому важливо,, щоб дороги будь-якого значення були у належному стані та створювали безпеку та комфорт під час руху.  Якість стану доріг впливає на загальне враження про країну, як її жителям, так і гостями з інших країн.

Оперативна ціль Б.1.2. Вдосконалення транспортної мережі та інфраструктури

  В місті Коломиї існує район малоповерхової приватної житлової забудови, який відмежований від основної інфраструктури міста залізницею. через великий трафік автомобілів через спальний район міста забруднюється атмосферне повітря вихлопними газами діоксиду вуглецю та збільшені витрати на паливно-мастильні матеріали власників транспортних засобів

  На сьогодні у Коломиї гостро стоїть проблема дефіциту місць для паркування автомобілів у центрі міста, в основному перед вихідними днями, святами, ярмарками та під час проведення різноманітних масових заходів. У зв’язку з високим рівнем урбанізації кількість автотранспорту у місті зростає що створює величезні незручності для мешканців міста через неправильне паркування в невідведених місцях.

  Основною проблемою на території громади в плані безбар’єрності це відсутність універсального дизайну, тобто такого простору, будівель, предметів, яким можуть користуватись абсолютно всі без якоїсь особливої адаптації

Оперативна ціль Б.1.3. Вдосконалення системи централізованого водопостачання і водовідведення

Більша частина підземних мереж міста експлуатується більш як 25 років без капітальних ремонтів, і через фізичне та моральне зношення утворилися свищі, діри, мають ущільнення відходів на стінках труби, корозія. Більше 3 000 домогосподарств не мають можливості отримувати чисту питну воду високої якості. Втрати та витрати питної води є в розмірі до 30%. Через часті прориви відсутня вода в помешканнях, перекривається дорога та пошкоджується дорожня інфраструктура. Потребують модернізації водозабірні споруди, які під час паводків не справляються із своєю функцією в очистці води по показнику мутність, а також проходить значно більший забір води з р. Прут.

У Коломиї експлуатується загально-сплавна система каналізації, побудована до 1930 р. У зв’язку з тим, що до ливневих колекторів були під’єднані господарсько-каналізаційні стоки, колектори піддалися руйнуванню, а підчас паводків та танення снігу працюють у перевантаженому стані. Унаслідок цього на вулицях міста появляються провали і доводиться ремонтувати окремі ділянки колекторів та доріг. Через відсутність належної очистки якість стічних вод є значно гіршою від нормативних. Тому необхідно модернізувати усю каналізаційну систему.

Стратегічна ціль Б.2. Підвищення рівня енергоефективності

  В умовах стрімкого підвищення тарифів на енергоносії, значна увага повинна приділятися зниженню енерговитрат в бюджетній сфері громади та економії бюджетних коштів, підвищенню енергоефективності громадських і житлових будівель, а також використання альтернативних джерел енергії.

Оперативна ціль Б.2.1. Розвиток альтернативних джерел енергозабезпечення

   Основною проблемою є масові відключення електроенергії внаслідок частих бомбардувань об’єктів критичної інфраструктури. Використання викопних джерел енергії призводить до забруднення повітря та навколишнього середовища, що значно впливає на екологію та здоров’я людей, які проживають на такій території.

  Метою виконання даної цілі є знизити витрати з місцевого бюджету на фінансування енергоносіїв та зробити заклади енергетично незалежними та автономними.

Оперативна ціль Б.2.2. Підвищення енергоефективності громадських і житлових будівель

     Виконання заходів даної оперативної цілі спрямовано на створення комфортних умов перебування в будівлях закладів освіти, культури та адміністративних будівлях, на оптимізацію споживання енергоносіїв, на забезпечення впровадження енергозберігаючих заходів та технологій в приміщеннях комунальної власності.

    Реалізація заходів Стратегії сприятиме зниженню фінансового навантаження на ОСББ шляхом відшкодування з місцевого бюджету частини прийнятних витрат ОСББ на впровадження енергозберігаючих заходів, передбачених державною програмою підтримки термомодернізації багатоквартирних будинків «Енергодім».

Стратегічна ціль Б.3. Впровадження екологічних принципів

Проблема утилізації ТПВ щораз гостріше постає в громаді, а ресурс полігону для захоронення відходів щораз зменшується. У місті Коломиї частково існує програма збору пластику, але інші цінні відходи на даний момент не використовуються. Будівництво сміттєпереробного заводу потребує значних фінансових вкладень, яких в міському бюджеті немає, а для залучення інвесторів необхідно забезпечити комфортний інвестиційний клімат, визначити місце розташування, що також є проблемою через незадоволення жителів ближніх житлових масивів.

Оперативна ціль Б.3.1. Вдосконалення системи поводження з ТПВ

У Коломийській громаді проблемою залишається запровадження сортування відходів на рівні домогосподарств, організація збору та переробки посортованих відходів для зменшення їх обсягів.

Створення сучасного комплексу сортування, переробки та утилізації твердих побутових відходів та деяких промислових відходів екологічно безпечним методом призведе до зменшення обсягів захоронення ТПВ та запобігання утворенню стихійних сміттєзвалищ.

Також в громаді наявне міське сміттєзвалище площею 14 га, яке закрите для захоронення ще в 1996 році. Пізніше була виготовлена проектно-технічна документація для проведення рекультивації, яка через відсутність коштів на даний час не  реалізована.

Оперативна ціль Б.3.2. Відновлення берегоукріплення

  На даний час з кожним наступним паводком берегоукріплення, дамби та береги річки Прут руйнуються все більше. Впродовж 10 років жодні заходи по покращенню їх стану не проводились через їхню велику собівартість та відсутність таких коштів в місцевому бюджеті. Крім того, на деяких ділянках ріки берегоукріплення взагалі відсутнє.

  Повені останніх років показали, що малі річки територіальної громади переповнюються паводковими водами, розливаються та наносять шкоду житловим будівлям та господарським угіддям жителів, а також руйнують існуючі берегозакріплюючі споруди.

Стратегічна ціль Б.4. Розвиток громадського простору

У контексті глобалізації та розвитку інформаційного суспільства  все більшої актуальності набувають проблеми втілення новітніх інформаційних технологій у всі сфери надання адміністративних послуг. Зміна звичних моделей вимагає часу та зусиль, оскільки наявність онлайн-послуг ще не означає, що ними всі мешканці відразу будуть користуватися. Важливо розвивати готовність громадян використовувати е-послуги

Упродовж багатьох років Україна ставала залежною від системної корупції в містобудівній галузі. Наявні реєстри у сфері архітектури та містобудування ніколи не відзначались досконалістю та прозорістю і тому очевидно потребують належного реформування.

  Станом на сьогодні жителі громади отримують інформацію про пільги та послуги, що в компетенції ОМС, з різних джерела та різними способами, що деколи відбувається невчасно, не в повному обсязі та не в зручний час.

  Інформаційно – комунікаційна сфера діяльності архівів потребує особливої уваги, зокрема і в Коломийській громаді, оскільки користувачі мають право вимагати надання достовірних інформаційних послуг.

Оперативна ціль Б.4.1. Цифрова трансформація громади

  Цифровізація – передусім про відкритість громади перед її населенням. Це конкретний двосторонній зв`язок керівництва громади із мешканцями, розуміння їхніх потреб і запитів, пошук найкращих шляхів для їх вирішення. 

  Чим зручніше мешканцям комунікувати із керівництвом громади, тим якісніші управлінські рішення. Так було до початку великої війни, а зараз це стає головним маркером конкретної спільної роботи керівництва та мешканців громади. Крім цього, цифровізація – це не тільки про зручне надання послуг тут і зараз. Це про стратегічне бачення розвитку громади.

Оперативна ціль Б.4.2. Покращення благоустрою громади

В місті існують 8 мікрорайонів, площею 81,8 га, так звані «спальні райони». Сім з них, потребує повного чи часткового ремонту та впорядкування. Необхідно провести ремонт існуючих споруд –  міжквартальних проїздів, тротуарів, відновити систему дощової каналізації, влаштувати газони, дитячі та спортивні майданчики, місця відпочинку населення, облаштувати місця складування сміття, тобто контейнерні майданчики і інші необхідні елементи благоустрою.

Оперативна ціль Б.4.3. Облаштування парків та відпочинкових зон

У більшої частини  мікрорайонів громади відсутні облаштовані  місця для відпочинку та розваг, що не дає мешканцям в повному обсязі насолоджуватися публічним простором та проводити час поза приміщеннями. Брак зелених зон призводить до погіршення якості повітря, збільшення температури влітку, а відсутність тротуарних доріжок обмежує в пересуванні людей з інвалідністю.

  На даний момент мікрорайони громади відстають в комфортності проживання  в порівнянні із центром міста. З огляду на це, доцільно розвивати та впорядковувати віддалені мікрорайони, з залученням до цього місцевих мешканців від етапу планування до впровадження, а це і створення нових місцевих громадських просторів, облаштування парків та скверів, зелених зон та міського озера.

Оперативна ціль Б.4.4. Облаштування місць поховань

У місті Коломиї виділено земельну ділянку під нове кладовище, оскільки на старих ділянках захоронення померлих можливе лише на місцях  родинного  поховання  або  шляхом підпоховання  в  існуючі могили. На кладовищах і в місті, в сільських населених пунктах громади існує ряд проблем, а саме: брак огорожі, місця облаштування смітників, лавочок та туалетів, відсутні дренажі для відведення ґрунтових вод,  а по периметру територій - водовідвідна канава для відведення поверхневих вод.

Оперативна ціль Б.4.5. Зменшення чисельності безпритульних тварин

  Досить велика кількість безпритульних тварин, які перебувають на території громади, викликає насторогу  як мешканців, так і туристів. У зв'язку з війною та вимушеним виїздом за кордон кілька тисяч мешканців нашої громади, проблема безпритульних тварин, а це в основному собаки, лише посилилася, та їхня кількість за останніми підрахунками зросла до 1500 особин. Нерідко тварини збиваються в зграї і часто поводяться агресивно по відношенню до людей.  Без проведення масової вакцинації вони можуть бути носіями різного виду захворювань (особливо – сказу) та приносити шкоду іншим тваринам та мешканцям

Стратегічна ціль Б.5. Розвиток соціальної інфраструктури

  Соціальна інфраструктура - комплекс галузей, які безпосередньо пов'язані зі створенням загальних  умов  для  відтворення  робочої  сили і забезпечення нормальної  життєдіяльності

людей. Ця сфера охоплює освіту, охорону здоров'я, житлово-комунальне господарство, пасажирський транспорт, зв'язок, культуру та  побутове обслуговування.  

Розвиток соціальної інфраструктури потребує зусиль не тільки від місцевої влади, а й від активних представників громади, українських і міжнародних громадських організацій та благодійних фондів. Тільки їхнє поєднання призведе до створення якісно нової за формою і змістом соціальної інфраструктури та розширить асортимент і якість послуг, що в них надаються.

Оперативна ціль Б.5.1. Розвиток якісної системи освіти

У Стратегії розвитку освіти в Україні зазначається необхідність підвищення доступності якісної, конкурентоспроможної освіти відповідно до вимог інноваційного сталого розвитку суспільства, економіки, забезпечення особистісного розвитку людини згідно з її індивідуальними здібностями, потребами на основі навчання протягом життя. Проблеми якості освіти в Україні залишаються актуальними. Особливо вони загострилися в умовах глобалізації, активного впровадження у виробництво науково-інформаційних технологій, які потребують підвищення рівня підготовки фахівців, їхньої адаптації до нових соціально-економічних реалій.

Оперативна ціль Б.5.2. Розвиток галузі охорони здоров’я

   Збройна агресія рф поставила кожну перед новими викликами. Медична сфера продемонструвала стійкість та спроможність надавати медичну допомогу пацієнтам навіть в надскладних умовах. Однак, вже зараз міська рада має думати і про життя громади після перемоги, про поєднання пріоритетів мирного життя та викликів війни таким чином, аби забезпечити мешканцям доступ  до якісної, доступної та безоплатної медичної допомоги.

Мета Стратегії — забезпечити функціонування системи охорони здоров’я таким чином, аби були створені всі умови для того, щоб кожна людина мала можливості подбати про своє здоров’я, підтримувати, зберігати його та отримувати найвищий доступний рівень медичної допомоги, незалежно від обставин.

Оперативна ціль Б.5.3. Розвиток спортивної сфери

Здоровий спосіб життя є визначальним чинником забезпечення тривалості активного життя, соціального, біологічного та психічного благополуччя громадян і передбачає оптимальну рухову активність, раціональне харчування, здоровий сон, додержання гігієнічних правил, відмову від тютюнокуріння, вживання наркотиків та зловживання алкоголем.

  Фізичне виховання і масовий спорт є важливою складовою процесу повноцінного розвитку людини та її виховання, дієвим засобом профілактики захворювань, підготовки до високопродуктивної праці, захисту Батьківщини, забезпечення довголіття та ін.

  Оскільки значна частина капітальних спортивних споруджень експлуатується більш ніж 30 років, багато з них розташовані в пристосованих і переустаткованих приміщеннях і будинках, які вимагають капітального ремонту та реконструкції, перед міською радою стоїть завдання досягти максимального розвитку спортивної інфраструктури в громаді.

Оперативна ціль Б.5.4 Підвищення якості надання соціальних послуг

  Рівень якості соціальних послуг для населення Коломийської громади в значній кількості випадків залишається незадовільним через недостатній рівень розвитку інфраструктури ринку соціальних послуг, відсутність належного фінансування відповідних проектів (в т.ч., громадських та комерційних організацій), недосконалість стандартизованої системи підвищення базової кваліфікації надавачів соціальних послуг, неналежний рівень роботи системи управління якістю соціальних послуг тощо. Як наслідок, рівень незадоволеності громадян отримуваними соціальними послугами залишається стабільно високим, а інтеграція вразливих груп населення в суспільстві надалі уповільнюється.

 Отже, існує об’єктивна необхідність розробки та реалізації заходів щодо підвищення якості соціальних послуг у коротко- та довгостроковій перспективі. Цільовими орієнтирами щодо зазначеного напрямку вбачаються створення мережі закладів і установ, що надають соціальні послуги, підвищенням ефективності використання бюджетних механізмів у сфері надання соціальної підтримки населенню.

5.        Узгодження основних положень Стратегії з іншими стратегічними документами регіону

Опрацювання Стратегії розвитку Коломийської міської територіальної громади на період до 2027 року базувалося на попередній Стратегії та дослідженнях, що дало можливість зробити оцінку базового стану розвитку території та розробляти документ в узгодженні з іншими стратегічними документами регіону.

  Спеціалісти управлінь і відділів міської ради, які брали участь в розробці Стратегії використовували заходи Програм розвитку, які заплановані та затверджені до виконання Коломийською міською радою та належать до їхньої компетенції.

Документи, що використовувались:

• «Стратегія розвитку Івано-Франківської області на 2021 - 2027 роки». Рішення Івано-Франківської обласної ради від 21.02.2020 року № 1381-34/2020.
• « Про регіональну цільову програму розвитку туризму в Івано-Франківській області на 2022-2026 роки». Рішення Івано-Франківської обласної ради від 12.11.2021 року № 282-10/2021 зі змінами.
• «Про регіональну цільову програму розвитку соціальної інфраструктури Івано-Франківської області на 2022-2025 роки». Рішення Івано-Франківської обласної ради від 17.12.2021 року № 341-11/2021 зі змінами.
• «Про затвердження обласної цільової соціальної програми «Молодь Прикарпаття» на 2021-2025 роки». Рішення Івано-Франківської обласної ради від 23.12.2020 року № 38-2/2020 зі змінами.
• «Про затвердження обласної цільової соціальної програми національно – патріотичного виховання дітей та молоді на 2021-2025 роки». Рішення Івано-Франківської обласної ради від 23.12.2020 року № 37-2/2020 зі змінами.
• «Про комплексну цільову соціальну програму розвитку цивільного захисту Івано-Франківської області на 2022-2025 роки». Рішення Івано-Франківської обласної ради від 23.04.2021 року № 147-6/2021 зі змінами.
• «Про затвердження обласної комплексної програми соціального захисту населення Івано – Франківської області на 2022- 2026 роки». Рішення Івано-Франківської обласної ради від 12.11.2021 року № 276-10/2021 зі змінами.
• «Про затвердження обласної цільової соціальної програми розвитку фізичної культури та спорту на 2022-2026 роки». Рішення Івано-Франківської обласної ради від 12.11.2021 року № 284-10/2021 зі змінами.
• «Про регіональну цільову програму розвитку малого та середнього підприємництва в Івано-Франківській області на 2022-2023 роки». Рішення Івано-Франківської обласної ради від 12.11.2021 року № 280-10/2021.
• «Програма соціально-економічного та культурного розвитку області на 2023 рік». Рішення Івано-Франківської обласної ради від 12.01.2023 року №10.

6.        Впровадження і моніторинг реалізації Стратегії

Реалізація завдань Стратегії передбачає виконання одночасно багатьох завдань різними відділами і управліннями міської ради за участі багатьох партнерів, що ставить перед керівництвом громади питання раціонального управління цим доволі складним процесом.

Управління процесом реалізації Стратегії розвитку Коломийської громади проводиться за принципами єдності управління, персональної відповідальності, прозорості та поточної координації дій. Адміністрування процесу реалізації Стратегії здійснюється міською радою, виконавчим комітетом та відповідними структурними підрозділами міської ради.

Система управління впровадженням Стратегії має два рівні: політичний та технічний.

Політичний рівень забезпечує особисто міський голова, виконавчий комітет та міська рада. На цьому рівні заслуховуються та затверджуються звіти щодо результатів впровадження Стратегії, пропозиції з внесення змін та оновлення. Міська рада приймає рішення щодо внесення змін до Стратегії на підставі пропозицій міського голови.

Технічний рівень управління і моніторингу виконує Робоча група з управління впровадженням Стратегії, яка:

• здійснює моніторинг соціально-економічного стану громади за визначеними показниками,
• аналізує співвідношення основних соціально-економічних показників громади та зовнішнього середовища (області, країни, світу тощо),
• вивчає основні політичні, економічні, фінансові, соціальні, наукові, технологічні й т.д. тенденції, визначає їх впливи на громаду,
• формує пропозиції стратегічних сценаріїв в нових політичних, соціально-економічних умовах зовнішнього середовища,
• формує пропозиції змін до цілей і завдань, які необхідно вносити до Стратегії як відповідь на виявлені нові загрози й можливості.

З метою координації дій розпорядженням міського голови створюється постійно діюча Робоча група з управління впровадженням Стратегії (далі – Робоча група), яку очолює міський голова. Персональний склад Робочої групи, до складу якої входять відповідальні за виконання завдань Стратегії,  визначається розпорядженням міського голови. Робоча група збирається за потреби, але не рідше одного разу на рік, та виконує такі функції:

• Організовує взаємодію підрозділів міської ради, органів державної влади, підприємств та установ громади в процесі реалізації Стратегії, загальноміських програм та проєктів.
• Здійснює підготовку щорічних звітів про стан реалізації Стратегії, надає їх міському голові та презентує їх на засіданні міської ради.

Пропозиції щодо зміни основного тексту Стратегії формуються управлінням економіки міської ради, обговорюються на чергових та позачергових нарадах Робочої групи і виносяться на розгляд міської ради один раз на рік (за необхідності).

Моніторинг впровадження Стратегії

Головний сенс моніторингу полягає у виконанні двох взаємопов’язаних функцій – спостереження (відстеження) та попередження. Відстеження проводиться з метою виявлення відповідності наявного стану речей бажаному результату, а спостереження – з метою попередження небажаних наслідків.

Моніторинг Стратегії розвитку Коломийської громади включає три рівні:

1) Моніторинг зовнішнього середовища розвитку громади. Базується на аналізі основних показників, що характеризують ситуацію в державі в цілому та Івано-Франківській області, які є стратегічно важливими для громади. Підсумки підводяться один раз на рік як частина зведеного аналітичного моніторингового звіту.

2) Моніторинг процесу реалізації Стратегії відповідно до визначених показників. Звіт про виконання цієї частини моніторингу готується щорічно, як частина зведеного аналітичного моніторингового звіту.

3) Моніторинг виконання проєктів місцевого розвитку, що складають План реалізації Стратегії. Оцінюється стан виконання кожного проєкту та ступінь досягнення результатів, передбачених технічним завданням на проєкт. Щопівроку (10 січня і 10 липня) управління економіки міської ради направляє відповідальним за моніторинг виконання окремих цілей Стратегії нагадування про необхідність надати до 15 числа зазначених місяців моніторинговий звіт.

На підставі результатів моніторингу, один раз на рік управління економіки міської ради виносить на чергове засідання Робочої групи з управління впровадженням Стратегії проміжний аналіз фінансових потреб, зведений по всіх стратегічних цілях, який надається до депутатських комісій для врахування під час розробки проєкту бюджету на наступний рік.

Показники оцінки реалізації Стратегії

(індикатори досягнення результату)